Історія нашої школи

Історія Чайковицької школи сягає другої половини 19 століття. Це епоха панщинно-феодальних відносин в Австрійській Імперії, час впливів Великої французької революції, що вимагав по-новому ставитися до освіти, її призначення і поширення.

Наприкінці 17 ст. у всіх представників чайковицької громади, що мали відношення до сільського господарства, не було освіти. У Йосифінській метриці стоять підписи селян хрестиками. Наприклад, у 1869 році справу по сервітутному спору підписали 1з18 виборних, найбільш авторитетних селян, лише один з них умів написати свої прізвище.

У зв'язку із відсутністю джерельного матеріалу важко

визначити, як і де здобували освіту чайковичани.

Першу школу-дяківку за спогадами односельців, засновано при церкві Різдва Івана Хрестителя, яку збудовано у 1801 році.

Першу народну школу для загального користування засновано у 1852 році. Її називали тривіальною (трьохкласною). Вона була розташована в центрі села - місці, де тепер знаходиться могила пам'яті УСС.

Школа ставила своїм завданням вчити дітей читати, писати, рахувати. Навчання проводилося польською мовою із вивченням початків німецької.

У 1903 р. розпочинається будівництво нової школи за кошти громади, фундамент якої розмістився біля цвинтаря. Навчання уній розпочалося у 1909р. Корпус, збудований у 1903 р. є діючим і сьогодні. В ньому знаходиться бібліотека, їдальня та кімната школяра.

У початкових класах вивчали українську мову, яку називали руською, арифметику, польську мову, руханку, природу, ручну роботу (ліпили з глини, вишивали, малювали), співи. Релігію викладав український греко-католицький священик.

У старших класах (5-7) вивчали, крім вищезгаданих предметів, історію, німецьку мову, географію, ботаніку.

Андрій Пучинський - вчитель історії і географії - був одним із перших директорів школи. Час його директорування припадає на 30-ті роки. Його дружина була вчителькою початкових класів. Таршаковець Марія вчила українську мову та літературу протягом 1926-1933 років. В цей період в школі працювали такі вчителі: Корнелівна, Соболевська, Андриківна - вчителі 1-3 класів. Іван Яцик - вчитель співів. Адам Ванка - поляк за національністю, став директором у 1939 році і викладав польську мову. Весною 1940 року його замінила Марія Іванівна Кравець (викладала у школі російську мову). Завучем у цей період був Жук Семен Антонович, який користувався великим авторитетом серед учнів та вчителів. За прищеплення своїм вихованцям національної ідеї, за любов до України, мови й культури він був закатований більшовиками. Похований на парафіяльному кладовищі с. Чайковичі.

З часу встановлення Радянської влади в нашому краї у 1939 році при школі створено вечірню школу. Тут при лампах навчалась сільська молодь.

В 40-50-ті роки школа була семирічною, згодом - восьмирічною. Оскільки дітей у школі збільшилось, шкільне приміщення розширилось за рахунок місцевої плебанії. Там навчались учні початкових класів. Господарські споруди плебанії використано для створення шкільної майстерні (завідував Суходольський Іван Григорович) і спортивного залу.

У повоєнні роки школа знаходилась у приміщенні, збудованому у 1903 році (тобто 100 років тому) і в плебанії. З 1947 по 1950 рік директором школи призначено Жигайла Віктора Феліксовича - вчителя історії, колишнього фронтовика, а Михайло Михайлович Мариняк очолив школу 1950 році.

У вересні 1950 р. школа була реорганізована в середню як десятирічка. 11а час першого випуску у 1953 році очолив школу Олександр Олександрович Федорович. Поряд з ним працювали такі вчителі: Черевко Л.Ю., Олійник М.А., Сідлецька В.О., Надуличний Я.І., Скочиляс Г.М., Попівняк В.І., Кульчицька О., Семенець Л.Д., Патик В.Ж., Яворський М.Д., Меркулова, Подзидзей В.Х., Проневич Л.Д., Наволоцька С.М. – завуч школи, Славша Г.М. - класний керівник 10 класу.

Наступними директорами були:

Яворський Михайло Дмитрович (1957-59 рр.)

Рибінець Іван Васильович (1959-60 рр.)

Сименець Дмитро Данилович (1960 р.), завуч Рибінець І.В.

Андрущенко Григорій Калинович (1960-61 рр.), завуч Голинський В. І.

Крамаренко Іван Федорович (1961-64 рр.), завуч Мартин І.І.

Чепалда Валентина Іванівна (1964 р.)

Семенець Яків Данилович (1965-67 рр.), завуч Вендич В. В.

Вендич В'ячеслав Володимирович (1967-74 рр.). завучами

були Баглай Віра Олексіївна і Марко Ярослав Михайлович.

Велику любов і шану заслужив за роки директорування Вендич В'ячеслав Володимирович в учнів школи, їх батьків та односельців. Поруч із ним працювали прекрасні педагоги: подружжя Косачів - Ольга Олексіївна та Йосип Іванович, Попелів - Марія Степанівна та Іван Михайлович, Попелів - Степанія Василівна та Петро Іванович, Грубів - Любов Миколівна та Іван Павлович, Марків - Марія Михайлівна та Ярослав Михайлович, Бугерів - Ольга Іванівна та Володимир Констянтинович, Возняків - Ірина Іванівна та Володимир Христофорович; класоводи - Оленич Ольга Миколаївна, Фойдер Євгенія Михайлівна, Беринда Володимира, Панькевич Ганна Степанівна, Іванчак Ганна Іванівна, Децик Марія Остапівна, Ворона Ніна Микитівна, молоді вчителі - Янишак Антоніна Андріївна, Білик Софія Петрівна, Щирба Мирослава Володимирівна, Ясницький Роман Петрович, Попик Ярослав Васильович, Жемелко Надія Михайлівна, Висоцька Марія Іванівна, Кеча Ірина, Копцюх Люба Іванівна. У 1974 році директором школи призначають Трубу Івана Павловича - організатора позакласної та позашкільної роботи. Свою педагогічну діяльність в Чайковицькій школі Іван Павлович розпочав класоводом, з 1963 року - вчитель історії і географії, а на відповідальній посаді керівника школи пропрацював 18 років. За час директорування Труби Івана Павловича його заступниками були Попик Ярослав Васильович та Марко Ярослав Михайлович.

Перша добудова школи здійснювалася у 1961 - 1964 рр. за час керівництва Крамаренка І.Ф. та завгоспа Кириляка І.П., який пропрацював дуже старанно на цій посаді понад 30 років. Старанням Вендича В.В. та педколективу за кошти колгоспу «Прогрес» під головуванням Богонаса Григорія Івановича було завершено у 1973 році другу добудову.

У 1974 році у школу прибуло молоде поповнення з випускників вузів: Тимошенко Н.В. (з Києва), Радько В.І., Чубко О.І. - вчителі англ. мови (з Ніжина), Стефаник Г.І, Сопрягіна Л.І., Овчаренко Л.І., Зотікова В.М. - вчителі рос. мови, Кумилко В.Л., Коблянський О.І. - вчителі історії. Сас М.П. - вчитель географії, Начас Л.В., Качмар Р.П., Павліш Г.А. - вчителі математики та фізики. Панасюк М.В., Василишин В.М., Харик М.І. - вчителі трудового навчання, Вульчин Г.Г. – класовод, Соболевська Я.М., Домброва М.І. - старші піонервожаті.

В часи перебудови та демократичних процесів директором школи призначають голову первинного осередку Товариства української мови ім. Т.Г. Шевченка Саса Миколу Петровича.

Заступниками директора з виховної та позакласної роботи були: Саврук Лідія Григорівна, Труба Іван Павлович, Овчаренко Неля Петрівна, Сас Микола Петрович, Соболевська Ярослава Мирославівна, Крамаренко Галина Григорівна, Терлич Марія Павлівна.

Контингент учнів в різні роки відрізнявся, свідоцтво про здобуття повної середньої освіти отримували в різні роки теж не однакова кількість випускників. Найбільш чисельною школа була в 60-70 рр. Так. в 1963-1968 рр. в ній навчалося понад 650 учнів. В наступні 80-90-ті роки було понад 350 учнів. Не слід забувати того факту, що в 1974 році було закрито Колбаєвицьку початкову школу, і весь контингент її учнів поповнив Чайковицьку. В цілому ж село почало занепадати. Молодь масово виїжджала в міста і залишалася там.

За роки існування Чайковицької середньої школи з її стін вийшов 1881 випускник. Переважна більшість їх живе у рідному селі чи найближчих околицях. Особливо багато в Самборі, Дрогобичі, Львові. Серед тих, хто продовжив навчання і здобув вищу освіту чи не найбільше вчителів, їх майже 100. І це не дивно, бо з кого ж іще мала брати приклад селянська дитина, 28 вчителів-випускників працювали чи працюють в рідній школі, а решта - по всій Україні. Першим, хто повернувся працювати в рідну школу, був Попіль Іван Михайлович - вчитель рідної мови та літератури, талановитий педагог, наставник не одного покоління педагогів та молоді, патріот свого рідного села та України.

Мазур Орест Михайлович прийшов до школи молодим вчителем фізкультури. За роки роботи у школі і вчитель, і спортсмени-чайковичани, виховані ним, прославили наше село на всю Україну. З посади вчителя його обрано головою сільської ради.

Приклад з вчителів взяли випускники школи, що теж стали педагогами: Кунько О.П. - вчитель співів, Попіль П.І. - вч. трудового навчання, Іванчак-Кунько Г.І. - класовод, Панькевич Г.С., Вульчин Г.Г. - класовод, Гординська-Марко М. М. - вчитель математики, Соболевська - Салаш Я.М. - вч. історії, Тимкович-Василишин Л.Ф. - вч. математики, Василівська М.Б.- вч. історії, Сивець-Сас Е.П. - вч. географії, Сороківський В.М. - вч. фізики і математики, Романович-Чайковська П.І. - класовод, Стецьків-Рожко М.І. - вихователь, вч. математики, Мазур-Терлич М.П. - вч. української мови та літератури, Мазур С.Р., Мазур І.М. - вч. фізкультури, Винницький Т.М. - вч. ПВП, Саврук-Клименко О.Я. - вч. англійської мови, Винницька С.І. – вч. хімії і біології, Савицька-Голинська О.Р. - вч. географії та біології, Шалко-Щурко П.Я. - вч. української мови та літератури, Василишин В.В. - вч. трудового навчання і інформатики, Доротяк Г.П. - вч. української мови та літератури, Саф'яник-Боровик О.Я - психолог, Синицька-Маков'як М.Ф. - вч. музики. Серед випускників є багато інженерів різних профілів. Дещо менше - лікарів, юристів, економістів та бізнесменів.

Нашу школу прославили випускники-науковці та керівники. Серед них: Винницький-Гуль Василь Михайлович - професор, доктор філологічних наук, декан філологічного факультету Дрогобицького державного університету імені Івана Франка;

Винницький Богдан Васильович - професор, доктор фізико-математичних наук (Дрогобицький державний педагогічний університет);

Митник Ігор Михайлович - кандидат фізико-математичних наук, доцент Львівської комерційної академії, заступник декана факультету менеджменту;

Сороківський Василь Михайлович - кандидат фізико-математичних наук, доцент Львівської комерційної академії;

Буряк Петро - ректор Львівського економічного інституту.

В довоєнні роки в школі навчалися учні, які прославили нашу школу і село. Це Турянська - знаменитий хірург-офтальмолог, учениця знаменитого лікаря Філатова; отець Лев Гайдуківський - теолог, ісповідник вищих теологічних студій в Римі.

За 60 років існування середньої школи 56 випускники із золотою медаллю, а 19 - із срібною. У 2002-2003 н.р. в школі навчається 331 учень у 14 класах, їх навчають 36 педагогів, працює в школі 19 працівників обслуговуючого персоналу.

Серед працюючих вчителів звання «Спеціаліст вищої категорії» за рішенням атестаційної комісії отримали:

Сас Микола Петрович - відмінник народної освіти України, Сас Емілія Петрівна, Василівська Михайлина Богданівна, Василишин Любов Федорівна - відмінник народної освіти України, Сороківська Галина Миколаївна, Сороківська Валентина Іванівна - відмінник народної освіти України, Вульчин Ганна Григорівна, Панькевич Ганна Степанівна - відмінник народної освіти України, Косач Йосип Іванович - відмінник народної освіти України, Винницька Марія Василівна, Марко Марія Михайлівна, Марко Ярослав Михайлович, Клименко Оксана Ярославівна, Мазур Святослав Романович.

Класовод Фойдер Євгенія Михайлівна нагороджена званням «Відмінник народної освіти України».

У 50-тих роках у школі працювала вчителем російської мови кавалер ордена Леніна Мироненко Олександра Павлівна.

За багаторічну і плідну працю вчитель історії, спеціаліст вищої категорії, відмінник народної освіти Соболевська - Салаш Ярослава Мирославівна була нагороджена орденом Трудової Слави III ступеня.

Кiлькiсть переглядiв: 429

Коментарi